M113 у складі штурмових груп: тактика на прикладі боїв за Херсонщину
Андрій Вербовийредактор, пише про міський транспорт
Зміст
Бої за Херсонщину стали одним із найбільш показових прикладів застосування M113 у складі штурмових груп в умовах сучасної війни. Відкрита місцевість, розгалужена мережа зрошувальних каналів і щільне мінування вимагали нестандартних тактичних рішень. При цьому надійність техніки виявилася не менш важливою за тактичну грамотність — запчастини двигуна M113 у ЗІП штурмових підрозділів стали такою самою необхідністю, як боєкомплект.
Роль M113 у структурі штурмової групи
Штурмова група в умовах Херсонщини формувалася залежно від характеру завдання і місцевості. M113 у такій групі виконував кілька функцій одночасно: перевезення піхоти до рубежу атаки, вогнева підтримка кулеметом і евакуація поранених після виконання завдання. Поєднання цих ролей в одній машині виявилося практичним рішенням в умовах обмеженості техніки.
Порівняно з колісними машинами M113 мав суттєву перевагу на характерній для Херсонщини місцевості. Зрошувальні канали, розмоклий чорнозем після дощів і розорані поля зупиняли колісну техніку там, де гусеничний броньовик продовжував рух. Саме ця прохідність нерідко визначала успіх або провал штурму — група, яка вчасно вийшла на рубіж атаки, зберігала перевагу раптовості.
| Параметр | M113 (гусеничний) | Колісний БТР |
|---|---|---|
| Питомий тиск на ґрунт | 0,22 кг/кв.см | 0,4–0,6 кг/кв.см |
| Подолання водних перешкод | Вплав без підготовки | Потребує підготовки або мосту |
| Прохідність по розмоклому полю | Висока | Низька, застряє від 30–40 см бруду |
| Здатність буксирувати техніку | Є | Обмежена |
За словами бійців підрозділів ЗСУ, що діяли на Херсонщині, M113 нерідко буксирував застряглу колісну техніку — і це траплялося частіше, ніж передбачала будь-яка логістична схема.
Типовий склад штурмової групи з M113 на Херсонщині:
- один-два M113 як основа вогневої підтримки і транспорту піхоти;
- піхотне відділення 6–8 осіб у десантному відсіку кожної машини;
- розрахунок ПТРК або АГС на одній із машин або окремому транспортному засобі;
- дроновий оператор для розвідки маршруту і коригування вогню.
Особливості місцевості Херсонщини і їх вплив на тактику
Херсонська область — степова рівнина з мінімальним природним укриттям. Лісосмуги вздовж доріг і полів, берегові зарості каналів і залишки зруйнованих будівель — основні елементи маскування для техніки. Відкриті ділянки між укриттями прострілюються на великі відстані, тому рух на M113 планується перебіжками від укриття до укриття.
Зрошувальна мережа ділить місцевість на ізольовані ділянки. Переправа через канал — вузьке місце, яке противник прикривав у першу чергу. M113 долав вузькі канали безпосередньо завдяки плавучості — це давало можливість обходити простріляні переправи і виходити на фланги або тил противника несподіваними маршрутами.
Тактика штурму з використанням M113
Штурм із застосуванням M113 на Херсонщині відпрацьовувався підрозділами ЗСУ методом спроб і помилок — стандартних статутних рішень для таких умов не існувало. Практика виробила кілька стійких тактичних прийомів.
Висування на рубіж атаки
Висування до рубежу атаки виконувалося в нічний час або в умовах задимлення. Вдень M113 на відкритій місцевості — пріоритетна ціль для артилерії та FPV-дронів. Нічний марш з використанням приладів нічного бачення суттєво знижував ймовірність виявлення і ураження на підході.
Маршрут висування розвідувався заздалегідь дронами — перевірявся стан ґрунту, наявність мін і позиції противника. Механік-водій отримував детальну картку маршруту з відміченими небезпечними ділянками і запасними шляхами відходу. Імпровізація на марші в умовах мінування коштувала дорого.
Порядок висування штурмової групи на M113 до рубежу атаки:
- Розвідка маршруту БПЛА з перевіркою ґрунту, мін і позицій противника.
- Визначення основного і запасного маршрутів та рубежу розгортання піхоти.
- Висування в нічний час або під прикриттям задимлення з дотриманням дистанцій між машинами.
- Зупинка на рубежі розгортання поза зоною прямої видимості противника.
- Висадка піхоти і постановка завдань кожному відділенню перед початком атаки.
- Зайняття M113 вогневої позиції для підтримки піхоти після її висадки.
Вогнева підтримка в ході штурму
Після висадки піхоти M113 переходив до ролі вогневої підтримки. Кулемет M2 калібру 12,7 мм або M60 калібру 7,62 мм ефективно придушував вогневі точки противника і змушував його переховуватися, поки піхота просувалася до об'єкта.
Ключова тактична проблема — стрілець у відкритому люку залишається вразливим. Підрозділи ЗСУ на Херсонщині вирішували це встановленням імпровізованих бронещитків навколо позиції стрілка. Частина екіпажів використовувала дистанційно керовані кулеметні установки, що дозволяло вести вогонь із закритого положення.
Взаємодія між піхотою і M113 під час штурму відпрацьовувалася на тренуваннях. Піхота позначала цілі для кулеметника трасуючими патронами або димовими гранатами. M113 не вів вогонь у напрямку просування своєї піхоти без чіткого позначення цілі — ризик ураження власних бійців при щільному контакті з противником був реальним.
Дії після виконання завдання
Відхід після штурму — не менш відповідальна фаза, ніж саме висування. Противник, що відступив або залишився в укриттях, відкривав вогонь по техніці при відході. Підрозділи ЗСУ відпрацювали стандартну схему: піхота відходить під прикриттям M113, машина прикриває відхід вогнем і потім відходить сама під прикриттям дронів або артилерії.
Евакуація поранених виконувалася через аппарель M113 — десантний відсік при відході перетворювався на санітарний. Поранених укладали на підлозі відсіку, медик групи надавав допомогу в русі. Саме тому технічний стан аппарелі і гідроприводу рампи в підрозділах Херсонщини перевірявся перед кожним виходом.
Технічне обслуговування між виходами
Інтенсивна бойова експлуатація M113 на Херсонщині виявила характерну закономірність: більшість технічних відмов траплялася саме після важких маршів по зрошувальній мережі і розмоклих полях. Вода і бруд набивалися в ходову частину, гусениця вимагала підтяжки, двигун M113 перегрівався при форсуванні канальних насипів на малій швидкості з повним десантом.
Підрозділи, які витримували дисципліну технічного обслуговування між виходами, мали суттєво меншу кількість поломок у найбільш критичний момент. Огляд двигуна, перевірка рівня технічних рідин і стан гусениці після кожного повернення — мінімальний обов'язковий ритуал, який рятував від простою в наступному виході.
Досвід Херсонщини підтвердив: M113 залишається ефективним інструментом штурмової групи за умови грамотної тактики і підтримання техніки в постійній готовності. Поєднання прохідності, захисту і місткості десантного відсіку в одній машині дає підрозділам ту гнучкість, яку не забезпечує жодна колісна альтернатива в умовах херсонського бездоріжжя.
